Чому я вимагаю медреформу

1

Він не тримає голову, але вже посміхається. Іграшку в руку бере. Раніше ж лише судомив. Ми ще підемо, ми будемо ходити. Пізно прокесарили через вихідні.

Ніжка одна швидше росте, вона знову може перестати нормально ходити. Всі зусилля на нівець. А грошей на реабілітацію нема. Травма при пологах.

Мені здається, він розуміє. Здається, коли я дивлюсь на нього і говорю повільно, то він розуміє. Сьогодні погляд на мені зупинив. Травма при пологах.

Вона кричала, а мене не пускали до неї. Ручки тягнула, а мені двері перед очима закрили. Закриті реанімації.
Він казав: "Тату, ти йди купи водички, хай стоїть, як дозволять попити, то я всю одразу вип`ю". І за годину він помер. Лікар спав. Зневоднення.

Він знав все про свою хворобу і рахував кожну копієчку, яка наближала його до пересадки серця. Не встигли зібрати.

Вони судомлять, кричать від болю і вмирають, коли мають шанс жити. Вони – ті, кого ми не захистили, бо боїмося. Боїмося змін і відповідальності. Вимагайте!

#вимагаю_медреформу

Comments

comments

ПОДЕЛИТЬСЯ